Варіант 5: Рисовий квас на березовому соку
Не всі ми, на жаль, проживаємо в екологічно чистих лісах і навіть поблизу від них. Якщо у вас все ж є можливість готувати такий квас на натуральному березовому соку можете використовувати трохи змінений рецепт. Кількість родзинок залиште колишнім, додатково наріжте на четвертинки жменю розпареного кураги. Кладіть разом з родзинками, витримуйте такий же час. Коли настане час ставити нову порцію для зброджування, кладемо в неї тільки цукор і половину від колишнього кількості кураги. Якщо сухофрукти не містять консервантів, квас з їх додаванням вийде особливо міцним.
- цукор-рафінад – півтори склянки;
- п’ятдесят грамів ізюму;
- п’ять літрів свіжозібраного березового соку;
- рис, сухий – тридцять грамів.
Крок 1:
Сік підігрівати вкрай небажано, тому, якою б температури він не був, розчиняйте цукор, помішуючи, поки не зникнуть без залишку всі кристали.
Крок 2:
Родзинки і рис промийте. Їх відразу будемо додавати в підсолоджений березовий сік, тому можете і в друшляк їх відправити одночасно. Потримавши недовго під напором води, струсніть друшляк, щоб надійніше позбутися від крапельок вологи, в квасі вона ні до чого.
Крок 3:
Всі компоненти змішуємо. Рисовий квас не боїться світла, і наполягають його найчастіше в банках на підвіконні. Якщо немає п’ятилітрової ємності, доведеться спочатку розділити крупу і родзинки рівними порціями за кількістю банок меншого обсягу.
Крок 4:
П’яти діб в теплі достатньо, щоб напій став в міру міцним і готовим до вживання. Процідіть і охолодіть.
Окремо скажемо про квасі з неошелушенного рису. Ми не стали виводити його окремим рецептом, оскільки, по-перше, продукт цей вкрай рідкісний – на відміну від ячменю, вівса та інших культур, на корм тваринам рис використовується рідко і придбати його можливе хіба що в самих рисоводческих господарствах. По-друге, квас на цільних рисових зернах прийнято заводити спочатку будь-яким іншим і в чистому вигляді його просто не існує.
Коротенька замітка, якщо все-таки вирішите приготувати такий напій. Краща основа для нього – вівсяна. Поставте квас на цілісному вівсі, за будь-яким рецептом з цукром, але без дріжджів. Приблизно з третього разу вівсяний напій стане в міру міцний і можна помалу наповнювати закваску рисом.
Зливаючи чергову порцію вибираємо не більше 1/5 размякших зерен і замінюємо їх рисом, приблизно з восьмого разу можна вважати, що вівса в заквасці вже не залишилося. Зверніть також увагу, на те, що рисовому квасу краще вистоюватися на добу довше.
